Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов. — М.: Дрофа. Н. М. Шанский, Т. А. Боброва. 2004.
полон — полный, плен, пленение Словарь русских синонимов. полон см. плен Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
полон — ПОЛОН, арх., Плен. – А вовсе полное счастье будет тогда, когда вызволим Ондрюшку из полона (1. С.345). Самотик Словарь Чмыхало 177: полон (арх.) «то же» … Словарь трилогии «Государева вотчина»
ПОЛОН — ПОЛОН. см. полный. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЛОН — ПОЛОН, а, муж. (стар. и высок.). То же, что плен. Взять в п. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
полонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
полоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ПОЛОН — так в Древней Руси назывался захват русских людей для продажи их в рабство. В н. XVI в. южная степь, лежавшая между Московским государством и Крымом, начиналась скоро за Старой Рязанью на Оке и за Ельцом на Быстрой Сосне, притоке Дона. Татары,… … Русская история
полон — у, ч. 1) Відсутність свободи, неволя, в яку потрапляє хто небудь, захоплений противником під час воєнних дій; перебування в такому стані. Брати у полон. 2) перен. Залежність від кого , чого небудь, підпорядкованість комусь, чомусь; перебування в… … Український тлумачний словник
полонід — у, ч. Бінарна сполука полонію з електропозитивнішим металом … Український тлумачний словник
полоніст — а, ч. Фахівець із полоністики … Український тлумачний словник
