конфуз
11конфуз — конфуз, конфузы, конфуза, конфузов, конфузу, конфузам, конфуз, конфузы, конфузом, конфузами, конфузе, конфузах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
12конфуз — Заимств. в середине XIX в. из франц. яз., где confus < лат. confusus, confusio «беспорядок, смятение, замешательство», производного от confundere «смущать, сбивать с толку, поражать» …
13конфуз — конф уз, а …
14конфуз — (2 м) …
15конфуз — у, ч. Стан ніяковості, сорому; замішання, незручне становище …
16конфузія — ї, ж. 1) Виникнення права спільної власності на речі, змішані або поєднані таким чином, що вирізнити речі конкретних осіб неможливо. 2) Припинення зобов язання збігом боржника та кредитора в одній особі. 3) Припинення сервітуту в результаті… …
17конфуз — [коунфу/з] зу, м. (ў) з і, мн. зие, з іў …
18конфуз — а; м. [от лат. cōnfūsio беспорядок, замешательство; смущение] Состояние смущения, неловкости; неловкое положение. Вышел, случился, получился к. Обещания своего он не сдержал, к великому своему конфузу. ◁ Конфузный (см.) …
19конфуз — същ. срам, смущение същ. мъмрене, укор …
20конфузія — Конфузія: замішання [43] заплутаність, збентеженість [53] …