поц
41поцікавитися — влюся, вишся; мн. поціка/вляться; док. Виявити цікавість, інтерес, увагу до кого , чого небудь. || Спитати з цікавістю, інтересом …
42поціленість — ності, ж. Абстр. ім. до поцілений …
43поцілити — див. поціляти …
44поцілований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцілувати …
45поцілунковий — а, е. Стос. до поцілунку …
46поцілунок — нку, ч. Дотик губами до кого , чого небудь як вияв любові, ласки і т. ін. || Звук, що супроводить такий дотик. || Ніжний привіт, переданий усно або в листі. •• Поцілу/нок Іу/ди (Ю/ди) зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні …
47поціляти — я/ю, я/єш, недок., поці/лити, лю, лиш, док., перех. і неперех., розм. 1) Кидаючи, спрямовуючи що небудь у ціль, досягати її; влучати. || Потрапляти в ціль (про кулю, бомбу і т. ін.). || Ударяти когось чим небудь. 2) тільки недок., неперех.… …
48поцінити — див. поцінувати …
49поцінність — ності, ж., розм. Абстр. ім. до поцінний …
50поцінно — розм. Присл. до поцінний. || у знач. присудк. сл …